МЕГА tor Мончегорск Метадон белоснежный

Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок. Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки. Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп. Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман? Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі. Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди. І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував. Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців. Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне. От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе! А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!

Йоу, народ! Слушайте, у меня тут история нереальная произошла, прямо сам не верю, что это все со мной было! В общем, сейчас я вам все расскажу, если, конечно, ваши мозги не закладки от серии "душнила" и вы готовы стэнить вместе со мной.

Было дело, я недавно спёрся на пляж с парой друзей. Курортное местечко, солнце, девчонки в купальниках, чем еще можно стэнить? Но я всегда готов на самые дикие приключения, да и припариваться можно только в нашем стиле, так что решили найти что-то, чтобы нас взбодрить, чтобы мы не батонились тут на пляже весь день и весело провели время.

И тут мы услышали про метадон – шмакодявку, которой наши друзья закладки делали. Это, как говорят, какая-то анаша, которая должна тебя поднять на сто – двести. Ну мы, конечно, не будем разводить на хоровод и утверждать, что это безопасно или офигенно, но раз уж на курорте и надо чем-нибудь заняться, то мало ли, может и нам позволить такое удовольствие.

Так вот, мы начали искать по своим контактам, где бы взять этот метадон. И не поверите, через час нашли типа, который был готов на такие тематические приключения. Договорились с ним встретиться в назначенном месте, а он нас уже встретил со своими товарищами. Парни выглядели дико, но мне ведь без разницы, я же крутой наркоман-комик!

Все бы хорошо, да вот беда – мы забыли, что пляж – это публичное место, а не наша личная вечеринка. И тут началось. Все как на сцене: наши товарищи-наркоманы начали стэнить на полную катушку, я пытался развести на хоровод девушек, а они непонимающе смотрели на нас, как на каких-то идиотов.

Девушка 1:	Ты что, парень, с ума сошел? Что это за какие-то странные движения?
Девушка 2:	А он что, на нас припаривается? Удивительно, что такие типы всегда находятся рядом.
Девушка 3:	Да, скорее всего, он ничем не занимается и просто решил над нами поиздеваться.
Я:	Девчонки, давайте сыграем в волейбол, весело будет! Я крутой игрок, обещаю!

И вот мы с ними все-таки сыграли в волейбол, но я вам скажу, не так просто оказалось. Моя координация была настолько зашкаливающая, что я ни разу не попал по мячу. А девушки, кажется, аж страх потеряли, видя мои действия на пляже.

Девушка 4: Что за душнила тут играет? Ну что, хватит дурачиться, не видишь, что мы вообще не знаем, как волейбол играть?

В общем, я был на вершине мира – наркотики, девушки, игры на пляже. Но потом вроде как какая-то сильная душнила-девушка решила позвонить в полицию, так что нам пришлось побежать со всех ноги назад к машине нашего наркомана. Прямо как в фильме, понимаете?

Я сейчас, конечно, не призываю купить метадон и играть в волейбол на пляже. Это же несерьезно и опасно. Но эта история показывает, что с наркотиками нужно быть очень осторожными, чтобы не попасть в неприятности. А я сам понял, что мне больше подходит роль комика, а не роль наркомана.

Так что не батонитесь, ребята, и не стэньте на анаше. Лучше найдите свою страсть и развлекайтесь безопасно.